Як допомогти дитині пережити стрес під час війни

Стрес (від англ. слова stress – напруження, тиск) – реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) ззовні. Загалом стрес – це нормальна реакція здорової людини, захисний механізм нашого організму. Виникнення стресу означає, що людина, зокрема дитина, включилася в певну діяльність, спрямовану на протидію небезпечним для неї впливам. Стрес не є шкідливим тоді, коли дитині вдається швидко уникнути стресового впливу або адаптуватися до нього. 

Реакції дітей у стресових ситуаціях

Коли в наше життя вриваються різні стресові фактори, то запускаються автоматичні тілесні реакції. Наш розум починає функціонувати заради виживання( цю реакцію  називають «бий або біжи»). У таких ситуаціях працює так званий «мозок ящірки» (лімбічна система), що сформувався у людства мільйони років тому. Це дуже важлива частина мозку: саме вона швидко реагує на небезпеку й забезпечує наше виживання. Коли загроза минає, мозок опрацьовує інформацію і пояснює те, що трапилося. Так ми отримуємо досвід.

Виживання дитини безпосередньо залежить від її рідних і близьких дорослих, а також від того, як вони допомагають їй впоратися зі стресовими емоціями. І що менша дитина, то більшої допомоги від батьків вона потребує в «опрацюванні» стресових ситуацій, адже зона мозку, яка за це відповідає, ще не сформована, а «мозок ящірки» є домінуючим інструментом реагування на подразник. Саме тому насамперед необхідно заспокоїти «мозок ящірки» дитини, а вже потім говорити з нею.

Коли у дитини вирують емоції (лімбічна система в дії) – мислення не працює. Нотації дорослих не спрацьовують. Щоб дитина вас почула, спочатку їй треба заспокоїтися.У стані спокою вмикається мислення – і дитина стає готовою до діалогу й засвоєння інформації.

Налаштовуємо контакт із дитиною у стресі

• Тактильність. Обійміть, погладьте вашу дитину. Дитині важливо знати,що ви поруч. Таким чином вона розслабляється та полишає думки.

• Зоровий контакт. Дивіться своїй дитині в очі коли балакаєте.

• Мовленнєвий контакт. Говоріть до дитини спокійним та м’яким голосом. Дитина заспокоюється,коли чує рідний для неї голос.

• Емоційна чутливість (зчитування сигналів про стан дитини без слів). Батьки помічають мінімальні зміни в поведінці та вигляді дитини. Це і є батьківською інтуїцією. Часто батькам необхідно просто заспокоїтися, і система «зчитування дитини» підкаже, як діяти і що робити в контакті з дитиною.

• Взаємодія у спонтанності та грі (дорослий використовує уяву та бавиться з дитиною). Ігри – один із найприродніших спосіб взаємодії батьків із дітьми.

Як допомогти дитині пережити стрес через війну

Допомогти дитині пережити стресові події можна лише єдиними способом – залишатись самому спокійним. Дитина орієнтується на стан батьків, якщо мама переживає і тривожиться  –  значить є небезпека і дитина зчитує її з стану мами. Діти дуже чутливі і дуже добре відчувають наш настрій. Тому перше і єдине правило  –  заспокоїти себе. Фактично на цій тезі побудований чудовий італійський фільм «Життя прекрасне» у якому тато з сином перебувають у концтаборі, але тато перетворив їхнє перебування на гру для свого сина і таким чином поміг пережити жахливі події. Діти є найвразливішою категорію, адже вони потребують захисту, любові та підтримки. Для того, щоб зберегти ресурс для своїх дітей, важливо в першу чергу самому дорослому залишатися в ресурсі. Ось основні поради:

• Базові потреби, сон та їжа. Намагайтеся спати та їсти, якщо є така можливість. Це важливо.
• Дихання. Коли відчуваєте сильний стрес/паніку/панічну атаку – концентруйтеся на диханні. Вдих має бути коротший за видих. Рахуйте в голові. Вдих на 5, видих на 8.
• Говоріть зі своїми дітьми. В залежності від віку, обирайте форму і обов‘язково пояснюйте про те, що відбувається та як діяти в ситуаціях небезпеки.
• Говоріть про емоції, будьте поруч та проявляйте емпатію. Наприклад, «тобі страшно, я розумію, але я поруч і я буду захищати тебе».
• Приділяйте увагу дітям, навіть якщо у вас мало часу. Дорослі – це опора для дітей, їм потрібна ваша увага.
• Хваліть, намагайтеся знаходити позитивні моменти, якомога більше говоріть про те, що любите їх.

Що робити,якщо дитина боїться сирени

Реакція дітей під час сирен може бути зовсім різною: хтось замикається в собі, хтось плаче, а хтось починає шаленіти і зовсім не слухає старших. Це нормальна поведінка дитячої психіки при ситуації, що травмує.

Тому дорослі повинні знати, як перемогти дитячу тривожність та нівелювати стан стресу:

• Під час стресової ситуації важливо відчувати ноги. Дітям повернуть впевненість у своїх силах і перемогти страх допоможуть стрибки та тупання. Якщо це можливо, дозвольте дітям бігати. Для цього можна запропонувати ігри на кшталт скакалочки, гумки, класиків, кольорового або пісенного світлофора.
• Якщо ви перебуваєте в людному місці, наприклад, у підвалі багатоповерхового будинку або під землею в метро, ​​і побігати немає можливості, зацікавте дитину зарядкою. Справа в тому, що під час стресу спазмуються м’язи, тому відігнати цей стан допоможуть вправи на розтягування зони шиї та пальців рук. Навчіть дитину і зарядки для м’язів очей: не рухаючи головою, поводьте очима в крайні точки: вгору, вниз, вправо, вліво.
• Якщо ваша дитина ще мала, і ви можете взяти її на руки, зробіть це. Якщо дитина вже доросла, обійміть її, міцно притиснувшись, до живота. Своєю долонею простукуйте її спинку в темпі – 1 удар на секунду. Такий міні-масаж допоможе заспокоїтись, адже під час стресу порушуються функції шлунково-кишкового тракту, через що може виникнути нудота, здуття і навіть діарея. Тепло вашого тіла в районі живота дитини та вібрації від постукувань допоможуть їй відновити роботу ШКТ, а отже адаптація до стресу проходитиме швидше та легше.
• При стресовій ситуації важливо пити, нехай навіть трохи. Нагадуйте про це дитині, постійно пропонуючи попити. Щоб у неї не було можливості відмови, пропонуйте їй варіант із двох можливих дій. Наприклад, запитайте: «Ти питимеш чай чи воду?». В результаті дитина вип’є необхідну її організму рідину і буде впевнена, що це вона сама захотіла.
• Дізнатися про те, що у дитини стрес допоможуть холодні руки. Втім, цей метод допоможе, якщо на нервовому ґрунті вже почалося і явне тремтіння. Насамперед розітріть дитині руки або запропонуйте їй самій потерти долоні одну об другу, поки вони не стануть гарячими. Справа в тому, що в критичній для життя ситуації кров приливає до дихальної системи, серця та мозку. А якщо повернути її до кінцівок, ви дасте своїй психіці сигнал про те, що небезпека відступила.

Важливо стимулювати активність чотирма кроками:

• Заспокоєння;
• Розпитування;
• Підказуйте активність;
• Пудсумуйте ситуацію.

Результатом такої техніки є зниження відчуття безпорадності та заохочення до активності.

Що може спрацювати з дітьми?Скажіть, що дитина не сама, ви поруч і ви допоможете.

• Задайте питання, на які дитина буде відповідати розгорнуто. ( не «так» або «ні»).
• Активність. Дайте дитині завдання, яке вона може виконати. Наприклад, попросіть допомогти вам порахувати щось, подивитися номер будинку поруч або дайте будь-яке інше невелике завдання відповідно до віку дитини.
• Розкажіть, що сталося, підсумовуючи ситуацію.

Автор: Олена Каплій