Що приховано в дитячій грі

Ні для кого не секрет, що діти набагато простіше засвоюють інформацію, піднесену в ігровій формі. Так, останнім часом саме в ігровій формі педагоги навчають дітей математики, грамоті, іноземним мовам. Але не тільки для школярів гра важлива. Роль гри у вихованні дітей дошкільного віку також велика. Адже саме за допомогою гри дитина проявляє різні сторони характеру, задовольняє свої інтелектуальні та емоційні потреби, формує особистість.

Конвенція ООН про права дитини на гру

Право на гру зафіксовано в статті 31 Конвенції ООН “Про права дитини“, яка ратифікована Україною в 1997 році. У 2013 році Комітет ООН із прав дитини, щоби розтлумачити та надати державам орієнтири для впровадження деяких статей Конвенції на практиці, затвердив Генеральний коментар №17 до статті 31 про право дитини на відпочинок, дозвілля, гру, розважальні заходи, культурне життя та мистецтво.

Визначенні гри в ньому:

“Гра – це будь-яка поведінка, діяльність чи процес, ініційовані, контрольовані та структуровані самими дітьми. Вона відбувається, коли й де би не виникла така можливість”.

Основні характеристики гри, про які йдеться в документі ООН:

• позитивні емоції, радість;
• непередбачуваність та виклик;
• гнучкість та відсутність результату.

Важливі в цьому визначенні такі слова: “…контрольована та структурована самими дітьми…”. Ігрові технології навчання та, ба більше, “заняття у формі гри” нічого спільного з ними не мають, оскільки їхня мета – досягти певних дидактичних цілей. Такі заняття позбавлені головного – ініціативи, власного вибору та самостійності дитини

Що таке гра?

Говорячи просто, гру можна визначити як добровільну діяльність, спрямовану на отримання задоволення. Гра дуже впливає на розвиток дітей, тому що розвиває у них самосвідомість і вчить вирішувати соціальні проблеми. Гра допомагає дитині розслабитися і налагодити спілкування з однолітками.

Також прийнято вважати, що гра допомагає дітям освоїти моторні навички (такі як, наприклад, вміння утримувати баланс) і концентрацію. Це допомагає дітям у навчанні в школі.

Чому гра важлива для розвитку дитини?

Психологи виділяють три основні мети ігрової діяльності:

• гра – ключовий елемент навчання дітей. За допомогою гри діти наслідують дорослих і опановують нові навички;
• гра дозволяє дитині відчути прихильність до однолітків і батьків;
• гра допомагає дитині подолати емоційний стрес.

Все це свідчить про те, наскільки дитині важливо гратися щодня. Тому в дитячих садках для гри відведено так багато часу.

У грі дитина знаходить і вчиться висловлювати власне “Я”. Під час вільної гри вона керується власними бажаннями, намірами, проявами та задумами. Коли дорослі дають інструкції чи правила гри – місця для розвитку особистості вже не залишається.

Під час гри відбуваються ріст та розвиток мозку:

• під час гри перцептивні, моторні, когнітивні та соціальні частини мозку інтегруються та взаємодіють одна з одною. Унаслідок цього утворюються більш сильні нейронні зв’язки, які стають основою для формування вміння розв’язувати проблеми в дорослому житті.
• під час гри діти використовують метод спроб та помилок, формуючи нові зв’язки між об’єктами. Так розвиваються критичне мислення, комунікаційні навички, мовлення та пізнавальний інтерес.Можливість вибору та діяльності за власними задумом дають поштовх розвитку творчого потенціалу дитини.
• Гра підтримує психічне здоров’я та благополуччя. Вільна гра є своєрідною терапією для дитини, оскільки дає можливість безпечно висловлювати та переживати глибокі емоції, що позитивно впливає на розвиток емоційного інтелекту. Одна з головних функцій гри – розвиток саморегуляції. Відповідно до свого бажання грати, дитина вчиться керувати своїми імпульсами та поривами, дотримуючись правил гри. Навички саморегуляції – одна з ключових передумов успішного навчання в школі.

Види ігор, що важливі для розвитку немовлят і дошкільнят

Будь-яка гра – безцільне перекидання м’яча один одному або рольові костюмовані ігри – залучає увагу дитини, розвиває її творчий потенціал і уяву. Розглянемо 11 видів ігор, що сприяють розвитку дитини.

1. Вільна гра

Вільна гра відбувається, наприклад, коли немовля робить хаотичні рухи руками і ногами. З боку це здається випадковими рухами, але це, безперечно, є однією з форм гри. Її часто можна спостерігати у новонароджених і немовлят.ів

• дитина пробує робити рухи й інтуїтивно дізнається про емоційне збудження;
• вільна гра створює основу для ігрової діяльності в майбутньому.

Приклади:

• хаотичні рухи рук і ніг;
• дитина, як здається, нічого не робить.

2. Паралельна гра

Паралельна гра, як правило, спостерігається у дітей у віці від 1 до 2 років, коли вони граються разом, але мало взаємодіють один з одним. З боку здається, що діти граються кожен сам по собі, не намагаючись привернути увагу інших. Під час паралельної гри дитина може спостерігати за іншими дітьми і вносити на основі цього зміни у свою гру. Але вона не буде намагатися будь-яким чином впливати на своїх однолітків.

Переваги:

• паралельна гра вчить дитину взаємодіяти з однолітками;
• паралельна гра вчить дитину тому, що їй належить, а що – ні;
• паралельна гра вчить дитину рольових ігор.

Приклади:

• випадки, коли дитина ділиться з кимось своїми іграшками;
• рольові та костюмовані гри;
• будівництво замку в пісочниці, у якій граються також інші діти.

3. Асоціативна гра

Асоціативна гра полягає в тому, що діти починають більше цікавитися однолітками і менше уваги приділяти іграшкам. Коли діти взаємодіють один з одним, з боку здається, що в їхній грі немає правил, структури і кінцевої мети. Цей вид гри найчастіше спостерігається у дітей у віці 3-4 років.

Переваги:

• асоціативна гра допомагає дітям соціалізуватися і спілкуватися з однолітками;
• вчить дітей правил спілкування;
• завдяки асоціативній грі діти вчаться ділитися;
• діти розвивають мовні навички;
• діти вчаться вирішувати проблеми і співпрацювати один з одним.

Приклади:

• гра декількох дітей одними і тими ж іграшками;
• обмін іграшками;
• активне спілкування дітей між собою.

4. Одиночна (незалежна) гра

Одиночна гра зазвичай спостерігається у дітей у віці 3-4 років. Під час такої гри дитина захоплена іграшками, вона їх піднімає і розглядає. Вона не цікавиться однолітками, які знаходяться поруч. Одиночна гра важлива для дітей, які ще не освоїли необхідні фізичні або соціальні навички і можуть соромитися підійти до однолітків.

Переваги:

• дитина вчиться бути самостійною;
• дитина приймає самостійні рішення;
• дитина розвиває впевненість, взаємодіючи з однолітками;
• одиночна гра розвиває уяву і креативність дитини;
• дитина самостійно отримує нові знання про навколишній світ;
• дитина вчиться розслаблятися і думати.

Приклади:

• розігрування уявних подій;
• малювання.

5. Уявна гра

Під час уявної гри діти уявляють різні ситуації і себе в певній ролі, а потім розігрують уявні сценарії. Цей вид гри спонукає дитину розігрувати різні емоції.

Переваги:

• уявні ігри розвивають інтерес дитини до навколишнього світу;
• гра розвиває уяву і творчість дитини;
• розвиває навички вирішення проблем;
• розвиває мовні навички;
• заохочує співчуття до оточуючих.

Приклади:

• рольові ігри;
• розмови з ляльками;
• прояви турботи і прихильності до м’яких іграшок.

6. Гра на спостереження

Діти беруть участь у грі в якості глядача. Вони спостерігають за іграми інших дітей, але не беруть в них активної участі. Такі ігри найчастіше спостерігаються у дітей дошкільного віку, які навчаються, спостерігаючи.

Переваги:

• спостерігаючи за іншими, дитина вчиться;
• слухаючи і вивчаючи гру однолітків, дитина розвиває мовні навички.

Приклад:

• випадки, коли дитина проявляє жвавий інтерес до гри інших дітей, але сама не бере в ній участі.

7. Гра-змагання

Це організована гра з чіткими правилами і умовами перемоги і програшу. Футбол і всілякі дворові і настільні ігри – це приклади ігор-змагань.

Переваги:

• дитина вчиться грати за правилами;
• дитина вчиться чекати своєї черги;
• дитина вчиться працювати в команді.

Приклади:

• настільні ігри;
• ігри на вулиці: футбол, настільний теніс, бадмінтон тощо.

8. Гра на співпрацю

У міру зростання діти розвивають свої соціальні навички. У кінцевому рахунку вони вчаться співпрацювати, взаємодіяти і гратися разом. У грі на співпрацю діти разом виконують командну роботу для досягнення спільної мети.

Переваги:

• дитина вчиться ділитися і розуміти однолітків;
• дитина розвиває комунікативні навички;
• починає розуміти цінність командної роботи;
• вчиться самовиражатися;
• підвищує впевненість у собі.

Приклад:

• діти разом будують замок з піску.

9. Символічна гра

Діти використовують різні предмети для виконання дій. Гра на музичних інструментах, малювання, розфарбовування і спів – все це форми символічної гри.

Переваги:

• дитина самовиражається;
• дитина досліджує нові ідеї;
• дитина експериментує і вчиться виражати емоції.

Приклад:

• малювання;
• спів;
• гра на музичних інструментах.

10. Фізична гра

Це вид гри, який передбачає фізичну активність.

Переваги:

• заохочує фізичну активність дитини;
• розвиває велику і дрібну моторику.

Приклади:

• катання на велосипеді;
• хованки;
• ігри з м’ячем.

11. Конструктивна гра

Сюди входять будь-які види ігор, які передбачають конструювання або збирання чогось.

Переваги:

• гра мотивує дитину зосередитися на досягненні мети;
• вчить планування і співпраці;
• вчить наполегливості;
• розвиває адаптивність до нових умов.

Приклади:

• будування з кубиків;
• побудова замку з піску.

Що можуть зробити дорослі для забезпечення дитини права на гру.

1. Виділити час. Дослідження свідчать, що якісна вільна гра розпочинається через 20–25 хвилин після її початку. Тож час, відведений для гри, має бути не меншим 60 хвилин поспіль.
2. Організувати простір. У дитини має бути доступ до матеріалів та простору. Переобтяженість групових і дитячих кімнат габаритними меблями, які мають лише одне призначення, не стимулюють дитину до пошуку. Адже з ігровим модулем “Лікарня” нічого, окрім як грати в лікаря, не залишається. Натомість, картонні коробки різних розмірів, шматки тканини, палиці, дошки можуть сьогодні стати потягом, а завтра – кінотеатром чи магазином.
3. Не заважати грі власними втручаннями. Коментар дорослого під час захопливого конструювання з камінців: “Порахуй, скільки камінців!” чи “Сонечко має бути жовтого кольору” під час малювання – зводить нанівець ініціативу та бажання розвивати гру далі.

Зайняти позицію того, хто спостерігає, або помічника, якщо в цьому є потреба. Творчість, уява та ініціативність активізуються в грі, коли немає інструкцій до дії, оцінок діяльності, спроб спрямувати гру “в потрібний напрям” чи нав’язування результатів.

Автор: Олена Каплій