Топ-8 фраз, які не можна казати дитині

розміщено в: Актуально | 0 |

Батьки – найважливіші люди в житті дитини. Вони дають їй підтримку, любов та відчуття безпеки. Батьки є захисниками та наставниками дитини. У дорослому житті вона буде повторювати ті рольові моделі, яких навчилася в тата й мами. Тому дорослим потрібно ретельно стежити за собою і за своїми словами. «Ти дурний», «дай мені спокій», «не набридай»і такі інші фрази, можуть негативно вплинути на вашу дитину.

Виховання дитини – нелегкий процес, що потребує значного терпіння, розуміння та співчуття. Іноді ви гніваєтеся або хвилюєтеся, намагаючись збалансувати батьківські обов’язки з рештою ваших потреб та інтересів. У пориві емоцій ви можете сказати фразу, яка завдасть дитині болю, налякає її чи знизить її самооцінку. Важливо зберігати спокій і не говорити нічого, про що згодом пошкодуєте. Багато батьків не знає, як контролювати власні емоційні спалахи. Вони кричать на своїх дітей, не розуміючи, що такі інциденти несприятливо впливають на процес виховання і псують їхні стосунки з дитиною. Навчившись контролювати свої емоції, батьки не лише зможуть легко давати раду складним ситуаціям, а й зроблять атмосферу в родині більш позитивною. Хороше  виховання допомагає прищепити дитині позитивні цінності, підготувати її до майбутнього.

Пропоную розглянути фрази, які ніколи не потрібно говорити своїм дітям. Припинивши їх вимовляти, ви почнете спілкуватися з ними в позитивному ключі, не завдаючи їм болю.

1.“Бери що хочеш, тільки не плач.”

Класична фраза, яку часто використовують батьки, аби заспокоїти дитину. Які від цього наслідки? Так, дитина заспокоїться, як тільки отримає бажане. Але зауважте, що в подальшому малюк буде завжди добиватись того, чого хоче, істериками, плачем і маніпуляціями. Варто сказати: «Я розумію, що тобі дуже хочеться, але зараз у нас немає можливості дозволити собі це».

2. “Он в інших діти як діти, а у мене…”

Запам’ятайте – дитину не потрібно порівнювати з іншими. В її розумінні це буде виглядати не як мотивація зробити краще, а як докір. В результаті може виникнути комплекс неповноцінності. Якщо вже й порівнювати свого сина або доньку, то тільки з тим, яким він чи вона були раніше. Але і це має бути позитивне порівняння. Наприклад, він зараз вміє робити щось, що раніше не вмів чи вона навчилась щось робити ідеально.

3. “Ти не вийдеш з-за столу, поки не доїси!”

Досить звична для нас фраза. Як часто ми її чули, як часто вимовляли її самі.Запитайте себе, звідки ви можете знати, коли вашій дитині прийде насичення? Чому ви вирішили, що саме така кількість їжі має поміститися у нього в шлунку? До відома, у здоровому порожньому шлунку у людини міститься 400 грамів їжі.Змушуючи дитини доїдати, тобто переїдати, батьки позбавляють його усвідомленості, свободи вибору, в добавку нагороджують поганим здоров’ям, сонливістю, занепадом сил і ожирінням. Звідки візьмуться сили для активності або навчання, якщо всі ресурси організму спрямовані на те, щоб переварити їжу, яку дитина ще й не хотів? Якщо він голодний, то обов’язково скаже: «Мама, я дуже хочу їсти!». І ще вкаже, чого саме хочеться з’їсти зараз. Він просто змете все зі своєї тарілки і попросить добавки. Але якщо його організму на даний момент не потрібно стільки їжі, значить, він не відчуває голоду або вже наївся.

4. “Припини зараз же! Ти мене ганьбиш.”

Так ви формуєте в дитини зв’язок “сльози = сором”. Це може призвести до проблем з вираженням і проживанням негативних емоцій – в результаті дитині буде соромно показати свою слабкість і попросити про допомогу.

5.“Якщо зараз же не припиниш, я залишу тебе тут!”

Це найгірший варіант з усіх спроб заспокоїти дитину, що плаче. До сильних і без того емоцій додається страх залишитися без близької людини, підтримки і захисту, а також почуття, що тебе не приймають з твоїми емоціями – щоб тебе не кинули, не можна відчувати негативні почуття.

6. “Якщо тебе не контролювати, ти взагалі нічого не будеш робити!”

Це приклад постійного тоталітарного контролю: «Куди ти пішов? Що ти зробив? А зараз ми докладно перевіримо домашнє завдання! Розкажи мені все негайно!» . В таких випадках батьками, знову ж таки, рухає страх. Діти сприймаються, як несамостійні суб’єкти цієї «складною» життя. Недовіра, невпевненість і страх щось упустити – ось що турбує батьків. Найжахливіше те, що дитина, яка постійно під контролем не набуває навичок самоорганізації і самоконтролю, у нього не розвиваються відповідальність та рішучість. Як дитині розвинути волю, якщо немає самостійного подолання труднощів?

7.“Вдома заробиш!”

Це про те, що батько має право зробити з дитиною все, що завгодно, не звертаючись до його почуттів. В одну секунду мама або тато перетворюються на батьків-наглядачів, які карають або прощають. У дітей, котрі часто чують подібний вираз на свою адресу, непросто складаються стосунки з начальством, оскільки батьківська фігура ніби склеюється з фігурою начальника, і людина починає боятися шефа і при цьому хоче йому догодити, щоб не бути покараним. Але, як правило, керівництво відчуває подібне ставлення і у відповідь починає «гнобити» такого підлеглого.

8.“У твоєму віці я була більш відповідальною.”

Батьки часто висловлюють розчарування через недоліки своєї дитини. Це дратує дитину і не тільки заважає їй самореалізовуватися, а й робить її невпевненою.

Автор: Олена Каплій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *